Презентація перекладу історій жіночого виживання під час війни. Mujeres de Ucrania

«Жінка, яка поховала свого сина на власній ділянці»: Ось книга, яка створює музику свідомості, яка знаходить ритм у часи страху, яка пропонує мову в тиші після бомбардувань і будує море слів, щоб спробувати вирватися з осадженого міста. Як вийти з облоги? Повітрям, пішки? Копаючи підземні тунелі? Не знаю. Війна, як деякі кажуть, яка триває три роки, війна, як деякі кажуть, яка триває десятиліттями, війна, як деякі кажуть, яка триває століттями — ця війна тут. І цей фрагмент музики, загорнутий у слова, дає нам ритм, яким можна дихати, що оживляє наші дні. І за це я вдячний.